«Хронічний періодонтит — тихий руйнівник. Він роками не дає болю, але поступово знищує кістку навколо кореня зуба.»
Зуб, який пролікували рік-два тому, раптом починає ниючи реагувати на натискання. Або стоматолог на черговому рентгені показує темну пляму біля кореня і каже: «Є проблема». Так виглядає знайомство з періодонтитом для більшості людей. Хвороба часто розвивається безшумно — і саме в цьому її головна небезпека. Розберімо, що відбувається всередині зуба, як розпізнати симптоми і коли зуб справді можна врятувати.
Що таке періодонтит і де виникає запалення
Періодонтит — це запалення тканин, що оточують корінь зуба. Точніше — періодонту, тонкої зв’язки між коренем і кісткою альвеоли. Коли бактерії або їхні токсини виходять за межі кореневого каналу, вони атакують цю тканину і кістку навколо неї.
Плутанина між схожими термінами дуже поширена. Пульпіт — це запалення всередині зуба, в пульпі. Пародонтит — запалення ясен і кістки, яке охоплює кілька зубів. Періодонтит — локальне запалення біля верхівки одного конкретного кореня.
За різними даними, до третини зубів із запломбованими каналами мають ознаки хронічного періодонтиту на рентгені — і більшість людей про це не підозрює, бо нічого не болить.
Симптоми — гострий і хронічний
Одна хвороба, але два зовсім різні обличчя. Гостра форма — гучна і болюча. Хронічна — тиха і непомітна.
| Форма | Симптоми | На рентгені | Що робити |
|---|---|---|---|
| Гострий серозний | Ниючий біль, що посилюється при прикусі | Розширення щілини або норма | Терміново до лікаря |
| Гострий гнійний | Сильний пульсуючий біль, набряк, температура | Вогнище розрідження кістки | Терміново, можливе розкриття |
| Хронічний фіброзний | Симптомів майже немає | Розширення апікальної щілини | Спостереження або перелікування |
| Хронічний гранулюючий | Іноді фістула на яснах, слабкий дискомфорт | Нечіткий вогнищевий дефект | Перелікування каналів |
| Хронічний гранулематозний | Найчастіше безсимптомний | Чітка кругла темна пляма — гранульома або кіста | Перелікування або операція |
Гострий періодонтит
Гострий процес дає про себе знати чітко. Спочатку з’являється ниючий біль, який посилюється при накушуванні або навіть просто при змиканні зубів. Здається, що зуб «виріс» і тисне на інші.
Якщо гнійний ексудат не відтікає, тиск у тканинах зростає. Біль стає пульсуючим, з’являється набряк ясни, можливе підвищення температури. Це вже небезпечна ситуація — гній може поширитися на навколощелепні тканини. Терпіти і чекати тут не можна.
Хронічний періодонтит
Хронічна форма — це протилежність. Людина нічого не відчуває місяцями або роками. Зуб може бути запломбований, не реагувати на холодне чи гаряче і виглядати цілком нормально.
Єдина видима ознака, яка іноді з’являється — фістула. Це маленький отвір на яснах, з якого іноді виділяється крапля гною. Фістула — це канал, через який організм намагається вивести гнійний вміст з вогнища. Якщо вона є — всередині точно є хронічне запалення.
Все інше виявляє рентген: темна пляма біля верхівки кореня — класична картина хронічного апікального періодонтиту.
Причини виникнення
Періодонтит не виникає на здоровому зубі. За ним завжди стоїть якийсь попередній процес або помилка в лікуванні.
- Недолікований або нелікований пульпіт — найпоширеніша причина. Бактерії з мертвої пульпи виходять за верхівку кореня.
- Неякісне пломбування каналів — канал запломбований не до верхівки або не повністю. Залишається простір для бактерій.
- Перфорація кореня — ятрогенне ускладнення при лікуванні, яке дає вхід інфекції в навколокореневі тканини.
- Травма зуба — удар, перелом або надмірне навантаження пошкоджують волокна періодонту і запускають запалення.
- Медикаментозне подразнення — виведення пломбувального матеріалу за верхівку кореня дратує тканини і може викликати хронічне запалення.
- Маргінальний шлях — інфекція проникає до верхівки не через канал, а вздовж кореня при тяжкому пародонтиті.
У більшості випадків причина — в каналі. Тому і лікування зазвичай починається саме звідти.
Гранульома і кіста на корені зуба — різниця
На рентгені біля кореня часто видно темну округлу пляму. Пацієнту кажуть «гранульома» або «кіста» — і він не завжди розуміє, чим одне відрізняється від іншого. Різниця принципова.
| Характеристика | Гранульома | Кіста |
|---|---|---|
| Розмір | До 5–8 мм | Більше 8–10 мм |
| Структура | Грануляційна тканина без оболонки | Порожнина з епітеліальною оболонкою |
| Симптоми | Найчастіше відсутні | Часто відсутні, але може збільшуватись |
| Лікування | Зазвичай консервативне через канали | Часто потребує операції |
| Прогноз | Добрий при якісному перелікуванні | Залежить від розміру і розташування |
Гранульома — це реакція організму на хронічне запалення. Тіло намагається обмежити вогнище і оточує його захисним валом із грануляційної тканини. При якісному перелікуванні каналів гранульома здебільшого зменшується і зникає протягом 6–12 місяців.
Кіста — це вже порожнина з оболонкою, яка росте самостійно. Вона не зникне від перелікування каналів без хірургічного втручання. Невеликі кісти іноді лікують консервативно з подальшим контролем. Великі — потребують резекції верхівки кореня або видалення зуба.
Лікування періодонтиту
Основна мета лікування — усунути інфекцію всередині кореневого каналу і дати кістці можливість відновитися. При хронічних формах це займає час — від кількох місяців до року.
- Відкриття зуба і доступ до каналів — лікар знімає стару пломбу або розкриває зуб через жувальну поверхню.
- Видалення старого пломбувального матеріалу — канали розпечатують і очищають від попереднього заповнення.
- Механічна і медикаментозна обробка каналів — усі мікроорганізми і некротичні тканини видаляються інструментами та антисептиками.
- Тимчасове пломбування з антибактеріальною пастою — канал заповнюють лікувальним препаратом на 2–4 тижні.
- Контрольний рентген — оцінюють динаміку: чи зменшується вогнище запалення.
- Постійне пломбування каналів — після підтвердження позитивної динаміки канали пломбують остаточно.
- Відновлення коронки зуба — пломба або коронка залежно від обсягу збереженої тканини.
При гострому гнійному процесі перший крок — забезпечити відтік гною. Лікар або розкриває зуб, або робить розріз по яснах. Лише після цього починається планове лікування.
Коли зуб ще можна врятувати
Більшість зубів із хронічним апікальним періодонтитом зберегти реально. Є кілька умов, при яких консервативне лікування дає хороший прогноз.
Зуб зберігають, якщо канали прохідні і доступні для інструментальної обробки. Якщо кількість збереженої зубної тканини достатня для відновлення коронкою. Якщо вогнище запалення зменшується в динаміці на контрольних рентгенах. Якщо немає вертикального перелому кореня.
Коли зуб видаляють
Є ситуації, коли навіть найсучасніше лікування не дасть результату. Лікар рекомендує видалення, якщо:
- є вертикальний перелом кореня — зуб розколотий, зберегти його неможливо;
- канали непрохідні через повне obliteration або зламаний інструмент без можливості вилучення;
- кіста надто велика і охоплює декілька зубів або важливі анатомічні структури;
- повністю зруйнована коронкова частина зуба без можливості відновлення;
- попереднє лікування тричі не дало результату і вогнище продовжує рости.
Навіть у цих випадках остаточне рішення приймають після детального обстеження — конусно-променевої томографії, а не лише звичайного рентгену.
«Видалити зуб завжди встигнеться. Спочатку варто з’ясувати, чи є шанс його зберегти.»
Періодонтит — серйозна хвороба, але не вирок для зуба. Більшість випадків піддаються консервативному лікуванню — якщо не чекати загострення і не ігнорувати знахідки на рентгені. Профілактичний знімок двічі на рік — єдиний спосіб побачити хронічний процес до того, як він перетвориться на щось складніше.
